Прийнято відносити до сонетів також «шекспірівський сонет», або сонет з «англійською» римуванням – abab cdcd efef gg (три катрени і заключне двовірш, зване «сонетним ключем»), що набув особливої популярності завдяки Вільяму Шекспіру. Композиція сонета передбачає сюжетно-емоційний перелом (італ.
У англійському сонеті антитеза переходить у першу частину вірша, і співвідношення рядків, згідно з їхнім положенням щодо вольти, – 12:2, у той час як у італійському сонеті – 8:6. Саме у співвідношенні рядків криється ключова різниця між англійською і італійським сонетом.
Головна особливість сонету – Наявність рівно 14 рядків. Зазвичай вони діляться на 4 строфи: два катрена (чотиривіршя); два терцети (тривірш).