годинник – іменник, називний п., мн. год. годинник – іменник, знахідний п., мн. год.
Іменник, неживий, чоловічий рід, 2-е відмінювання (тип відміни мн….Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | — | годинник |
| Р. | — | годин |
| Д. | — | годинам |
| Ст. | — | годинник |
Іменник ножиці вживається тільки в множині, однини не існує. Всі інші іменники можуть утворювати форму однини: діти – дитина, дерева – дерево.
Частина мови слова годинник – іменник. Початкова форма: година (називний відмінок однини). Постійні ознаки: загальне, неживе, чоловічий рід, 2-е відмінювання. Непостійні ознаки: називний відмінок, множина.